ПЕРСОНАЛІЇ

На головну сторінку =>


Хто вони, українські письменники? Хто саме входить у це тісне коло? Роздобути таку інформацію нелегко... але можливо!
До вашої уваги - пробний довідковий розділ.



...
...
...
...

НЕ ПОСПІШАЙ, БО ВСТИГНЕШ!
(Відповіді Олексія Кононенка на запитання газети "Слово і діло")

Читав змалку багато: індіанці, фантастика, “Фарбований лис” Франка, Котляревський, Нечуй-Левицький... Письменником – не мріяв. Дуже хотів стати футболістом, був чи не кращим нападаючим у районі. В десятому класі закохався і полилися вірші, незграбні, юнацькі, альбомні. На випускному екзамені з української літератури написав твір у віршах, зошит на 12 аркушів (де то він є?), і подався поступати до Кіровоградa “на вчителя”. Слава Богові, викладачі були мудрі, навчили вчитися, любити мову, слово. Першим доробком були вірші в студентській газеті… Нині маю зо двісті пісень, за два десятки книг та книжечок. За серію книг для дітей “Слов’янський світ” у 2003 році удостоєний премії імені Івана Огієнка. ***
У тому, що відбувається, з мого боку немає ніякої політики. Якщо бути точним, то я і мої однодумці виступаємо за дотримання статутних норм Спілки письменників. Статут НСПУ, пункт 4.4, г): “…голова… на час виконання своїх обов’язків припиняє перебування в будь-якій політичній партії”. Стенограма ІІІ з’їзду НСПУ (жовтень 2001 р.): “Пропонуючи делегатам затвердити протоколи лічильної комісії, її голова А.Гай вважав своїм обов’язком нагадати новообраному голові спілки, що за Статутом він не може перебувати ні в яких партіях і рухах. В.Яворівський, подякувавши письменникам за довіру, запевнив з’їзд, що вийде, згідно із Статутом, із партії “Реформи та порядок”. Дивимося сайт Верховної Ради, 2002 р.: “Яворівський Володимир Олександрович… чл. Правління ПРП (з 05.1999)”. Довідник “Народні депутати України”, 2002 р.: “Яворівський В.О. Партійність (на момент виборів): Партія “Реформи і порядок”. Тобто, Володимир Яворівський обманув письменників, більше того, порушив і продовжує порушувати Статут НСПУ. Чому? Бо ПРП вигідно, щоб один з її керівників був при такій “видатній” посаді, а Яворівський не може вийти з партії, бо став депутатом за її підтримки. А письменникам нема діла до того, що голова Спілки порушує Статут НСПУ? Сам порушує, інших виключає... А ПИСЬМЕННИКАМ НЕМА ДІЛА… ***
У Статуті НСПУ є дуже гарні слова: “…свобода творчості несумісна з адміністративним втручанням держави чи будь-якої політичної партії у справи НСПУ”. Хіба ПРП, до керівництва якої входить Володимир Яворівський, – не політична партія? Володимире Олександровичу, панове письменники, читайте ж правильно: цитата стосується свободи творчості, а не майна. ДЕРЖАВА НЕ ПОВИННА ВТРУЧАТИСЯ У ТВОРЧІ СПРАВИ! А коли щось незрозуміле відбувається з майном, яке держава передала у власність НСПУ, то втручання держави просто необхідне!

Леоніду Васильовичу Куценку, професору, письменнику, приятелю студентських літ
Я вважаю, наприклад, що ви не Спілку захищаєте, а пана Яворівського. І це, Леоніде, вже не письменницькі справи, а політика. Тобто, ви маєте чесно сказати письменницькому загалу, що ви ведете політичні змагання, захищаючи не голову Спілки, не письменника, а політика Яворівського. Як на мене, то Володимир Олександрович Яворівський – аморальний політик-авантюрист. Для вас він – втілення “Нашої України”, навіть України. Для нас він – пляма на мундирі будь-якої партії (Володимир Олександрович нині член вже четвертої чи п’ятої), а тим більше “Нашої України”. ***
І, взагалі, чому Яворівський вважає, що він може бути до когось в опозиції, а опозицію щодо самого себе не терпить. Ти, Леоніде, як філолог, звертав увагу на лексичні вправи Яворівського і його команди? “Жидівське шобло”, “троглодити”, “люди з-під тину”, “бездарності” – це про письменників, Леоніде, і це лише мінімум з преси. ***
Повір, доки Яворівський очолюватиме Спілку, доти буде “…в літературі політика, розбрат і зневіра”.

Володимиру ЯВОРІВСЬКОМУ, ПИСЬМЕННИКАМ, ЖУРНАЛІСТАМ
Останнім часом у пресі, в радіоефірі, на телебаченні було поширено стільки вигадок, пліток, неправди стосовно Національної Спілки письменників України і подій навколо неї, що диву даюсь. Чи то журналістам не стає часу звернутися до джерел, проаналізувати, чи то роблено спеціально… ***
В один день пан голова виписує 64 квитки новоспеченим членам Спілки (порушуючи всі норми статуту) і створює альтернативну організацію – і це всупереч думці членів президії, якою він завжди прикривається! Кримські письменники протестують, звертаються до всіх інстанцій, висловлюють недовіру Яворівському… Марно! “В Криму організацію НСПУ ніколи не очолюватиме українець чи татарин!” – відверто заявляє Володимир Олександрович. А через деякий час взагалі називає кримськотатарських письменників “татароязычными”. Сміх чи образа? Володимире Олександровичу, вони – тюркомовні. ***
Люди – і чимало – журналісти, депутати, “підсобні”, яких покликав Володимир Олександрович, з’їхалися до Будинку письменників протягом години. Готові були, чи що? “Захоплення” ними будинку знімалося на відеокамеру помічником депутата Яворівського (вже протизаконно). Демонстрація фільму відбувалася наступного дня, багато хто бачив, що водії Лебеденко Григорій та Бедя Володимир тримали Романа Коваля, а драматург Фольварочний стусав його кулаками і замірявся стільцем. Ніяких слідів погрому в приміщенні не виявлено. Міфічних автоматників придумала чергова тьотя Клава, яку Яворівський охрестив “героїнею України” і яка при народі отримала від Володимира Олександровича 1000 гривень (500 від нього особисто, а 500 від його соратників). Цікаво, це за вигаданих автоматників у камуфляжі? ***
Анатолій Здоровий, голова Харківського Товариства політв’язнів і репресованих: “Комуністичний вишкіл та подвійна мораль компартцековського та літературного номенклатурництва Яворівського в умовах демократії (й фактичної безконтрольності) проявилися безліччю таких дій і вчинків, які завдали непоправної шкоди українському національно-демократичному рухові… Дбаючи про свої кар'єрні справи та політичну й матеріальну годівничку, пан Яворівський готовий піти на все, аби лишитися на плаву…” (газ. “Вечірній Київ” від 18 березня 1999 р.). Валерій Кравченко, заступник голови ДемПУ, колишній політв'язень: “Зрада! Цей вирок є результатом діяльності всієї партії впродовж чотирьох років. Зрада! Це зміст діяльності того, кому партія надала найвищу довіру” (газ. “Киевские ведомости” від 1 червня 1998 р.).

Причина? Тоталітаризм.
Відкритий лист Наталі Околітенко Павлу Загребельному

Ви не можете не розуміти, що "гучність" імені не завжди збігається з реальною вартістю його носія: час має не лише минуле, але й майбутнє, відтак оперувати поняттям "відомий-невідомий" треба дуже обережно. ***
На запитання щодо конфліктної ситуації в Спілці письменників, Ви відповідаєте: "Може, хтось захотів захопити майно Спілки і, мабуть, продати його з надією, що за рахунок цього з'явиться література?" Це вже, як кажуть, легше! Бо по радіо "Свобода" та в пресі Володимир Яворівський від Вашого імені ось що "озвучив": "... Якісь люди кажуть про якесь велике майно спілки, на яке вони претендують. Хто вони? Що вони зробили для того, щоб це майно було?" Чи треба коментувати ці слова? Та не могли Ви такого сказати, якщо Ви визнаєте Каплана прекрасним поетом! ***
Отже, ми поставили питання про реформування Спілки, пошуки нових, адекватніших новому життю форм господарювання, аудиту майна, обернення прибутків з нього на розвиток літератури й соціальний захист письменників. Це що - "крамола", рівнозначна утворенню ГКЧП? Між іншим, якщо будинки творчості діють, а на письменницькі інтереси не працюють, то чи не здається Вам, що - не виключено - їх уже хтось "захопив"? Чому так має бути?

“Двічі члени”
З легкої подачі Володимира Яворівського Президія НСПУ закликає “бунтівних” письменників визначитися із членством у Спілці письменників, чомусь не помічаючи, що “двічі членами” давно вже є близько 4% письменників НСПУ. ***
...зокрема, на веб-сайті Асоціації українських письменників за адресою: http://www.aup.iatp.org.ua/members/members.php — висить список членів АУПу, завбачливо вивішений тамтешнім керівництвом задля задовільнення цікавості усіх бажаючих. Але співставивши отой список з відомостями "Довідника Національної Спілки письменників України" (К.: Університетське видавництво "Пульсари", 2001. — 167 с.), виявимо надцікаву річ. Адже тоді одразу з’ясується, що 73 члени АУПу (у т.ч. 6 координаторів АУПу) водночас є членами НСПУ!!! ***
Отже, з моєї точки зору, насамперед Президії НСПУ (під проводом Володимира Яворівського) треба визнати: членство одразу в декількох творчих спілках — явище нормальне. І чи не є обмеження творчої людини щодо подвійного, потрійного і т.ін. членства у творчих спілках рудиментом старої, ще радянської свідомості? Адже тільки за тоталітарної радянської влади ми жили в умовах однопартійної системи...

...
...

...
...
Hosted by uCoz
Rated by PING